10 років у СОТ: що отримала і що втратила Україна

0
8

10 років тому Україна набула повноцінного членства у Світовій організації торгівлі.

СОТ запустила колесо історії у внутрішній державній політиці. Дискусії про податки і збори в уряді й парламенті тепер завжди корелюються з тим, що можна і не можна робити відповідно до правил СОТ. Деколи це рятує наших експортерів від безглуздих обмежень.

Успіхи у реформі ветеринарії й санітарії, завдяки яким ми відкриваємо нові ринки для м’яса і молока, беруть свій початок від першої хвилі змін до законодавства у цій сфері у 2005 році. Нехай навіть нам знадобилося 10 років, щоб довести все до ладу, але тепер так приємно чути, що ми продаємо до ЄС більше 100 тисяч тонн м’яса птиці і є другими у продажі на цьому ринку вершкового масла. А також чути новини про черговий відкритий для нас ринок (цього тижня це яловичина і Туреччина).

У діяльності в рамках СОТ ми мали і успіхи, і скандали. Не дуже вдалою була спроба переглянути умови вступу відповідно до статті XVIII ГАТТ. Не дуже вдалими – й обмеження на ринку автомобілів і програна справа Японії.

Але досить добра – помста ЄС за знущання під час вступу до СОТ у вигляді тиску на Чорногорію. Хоч всі й обурювалися тиском на невелику країну, але це був вірний хід, аби довести, що ми не будемо просто слухняними в цій організації і будемо боротися за свої права.

Цей досвід нам знадобиться, коли ЄС буде боротися за більш сприятливі умови для вступу інших балканських країн.

СОТ також дав нам можливість модернізувати торгівлю в СНД (угода 2011 року має багато відсилок саме на право СОТ), укласти дуже амбітну Угоду про асоціацію з ЄС, угоду про вільну торгівлю з Канадою і далі створювати нові можливості для експорту.

Але головне – за цей час і бізнес, і уряд зрозуміли, що СОТ – це не організація, яка диктує правила, а місце, де держави відстоюють свої інтереси. І під час великих битв, таких, які затіяв Трамп своїми митами і санкціями, варто бути всередині цієї організації, мати повноцінний голос і активно його використовувати.

Автор: Тарас Качка,

заступник виконавчого директора МФ “Відродження”, 
у 2007-2011 роках – учасник переговорної команди України щодо Угоди про асоціацію

 

БЕЗ КОМЕНТАРІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ